Ми
живемо у стрімко мінливому світі. Кожний день приносить людству нові знання,
нові відкриття. Наявна ж інформація швидко старіє. Крім того, завдяки Інтернету
нашим учням відкритий доступ до будь-якої інформації.
Все це вимагає нових підходів до
навчання. По-перше, тому що за таких умов інформативна функція вчителя
відходить на другий план, основою стає роль організації класної роботи.
По-друге, і це головне, у школі учні мають сформулювати навички самостійного
оволодіння матеріалом, критичного його осмислення і застосування на практиці.
Розвитку цих навичок і вмінь покликана сприяти методика критичного мислення.
Відповідно я обрала і опрацьовую тему
«Розвиток критичного мислення та формування моральних цінностей особистості на
уроках світової літератури»
Теоретичне
обгрунтування
Головною передумовою
розвитку критичного мислення стала теза “Освіту
не дають, її здобувають”. Інтерес до технології
критичного мислення як освітньої
інновації з’явився в
Україні близько п’ятнадцяти років тому. Натомість в освіті США та Канади цей
напрям сучасної освіти розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення
починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на
запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого
мислення учнів.
Дану проблему
досліджували А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Дж. Макінстер (технології
критичного мислення); науковці М. Бахтін
(читацька відповідальність за прочитане), О. Пронкевич (викладання літератури у
світлі семіотики), Ю. Ковбасенко (підвищення ефективності викладання зарубіжної
літератури), В. Шуляр (методологія викладання літератури та роль учителя у
формуванні літературної компетентності учнів), І. Якиманська (особистісно
зорієнтоване навчання), О. Пометун та Л. Пироженко (інтерактивне навчання) .
Актуальність моєї
проблеми зумовлена:
- нездатністю значної частини людей самостійно і
критично осмислювати складності реального життя; вносити нові ідеї в усі сфери
життя суспільства; бути вільними від
конформізму та догматизму;
- зниженням моральності певної частини соціуму;
- певною втратою
традиційних людських ідеалів, якими виховувалися попередні покоління;
Пріоритетними для
мене є:
- доцільне впровадження
інноваційних педагогічних технологій;
- інтегрування світової
літератури з історією, кіномистецтвом, театром, музичним та образотворчим
мистецтвом;
В своїй роботі
дотримуюсь таких принципів:
- доступності, наочності,
толерантності, поваги до особистості дитини;
-
особистісно-орієнтованого, індивідуально-диференційованого підходу;
- оптимального
співвідношення розвитку й саморозвитку учня;
- поєднання навчання й
виховання;
- гуманістичної
спрямованості, розвитку унікальної своєрідності кожної дитини.
Головними
своїми завданнями вбачаю:
- виховання людини
незалежної, вільної, здатної самостійно осмислювати явища навколишньої
дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де;
- формування високого
духовного світогляду школяра, комплексу загальнозначущих, прийнятих світовим
суспільством, духовних та моральних цінностей людини;
- вироблення вміння учнів
точно характеризувати героїв та події творів, співставляти та аналізувати
власні вчинки, давати їм відповідну оцінку.
За мету ставлю:
- повна відмова від
авторитарної педагогіки;
- перехід до педагогіки
партнерства, пам’ятаючи слова Р. Емерсона, що “секрет
успішного виховання – у повазі до вихованця”;
-
оволодіння знаннями щодо загальноприйнятих людських цінностей, визначення міри їх впливу на сучасного учня;
-
необхідне коригування
поведінки учня та його ставлення до оточуючого світу;
-
відновлення забутих та втрачених ціннісних орієнтирів серед учнівської молоді;
-
формування в учнів вміння проектувати власні позитивні дії на майбутнє.
- формування
етичного, толерантного ставлення до чужої думки.
У моїй педагогічній
майстерні…
“Я мислю – отже, я існую” - сказав в свій час відомий
французький філософ Рене Декарт. А вже через роки, ніби відлуння, прозвучали
слова Дені Дідро: “Люди припиняють мислити, коли перестають читати”.
Заглибившись в суть цих слів, в моїй уяві виникла схема взаємозв’язку трьох
понять: читаю – мислю – існую. І це справді так. Адже жити
повноцінним життям в сьогоднішньому стрімко мінливому і бурхливому світі може
тільки людина, критично мисляча. Тому, що тільки критичне мислення піднімає
людину до рівня Людини, якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити,
оцінювати, порівнювати.
Як же навчитись критично мислити? І тут на допомогу приходить
література, зі своїми творами, з проблемами, що порушуються в них, з
літературними героями…
Працюючи над
своєю проблемою, я відкрила ще одну істину: критичне мислення не може
розвиватися ізольовано, воно завжди виступає в гармонії з моральними цінностями
. Аналізуючи твір, ми завжди шукаємо у вчинках літературних героїв моральні
цінності.
Стратегій,
прийомів розвитку критичного мислення, як свідчить педагогічна література,
багато. Я у своїй практиці використовую далеко не всі з них, а тільки ті, які
на мій погляд, найбільше адаптовані до школи і тому найбільш ефективні.
Основні стадії технології:
Основою технології критичного мислення є трифазна структура уроку:
виклик, осмислення,
рефлексія. Методи та прийоми, які при цьому використовуються, спрямовані на те,
щоб спочатку зацікавити учня, а потім забезпечити умови для осмислення ним матеріалу і,
зрештою, на стадії рефлексії дозволити
йому «привласнити» одержані знання.
Стадія виклику – початкове зацікавлення учня. Методи роботи: робота в групах, мозкова атака, гронування,
кубування, порушена послідовність, кероване читання з передбаченням.
З метою активізації уваги
учнів, організації класу проводжу «мозкову атаку», гру «Я –тобі, ти – мені» або використовую
метод «Прес» на початку уроку.
Даний прийом спонукає учнів до
творчості. Намагаюся проводити ці види роботи у швидкому темпі, підтримувати
будь-яку ідею, не висловлювати резюме щодо тієї чи іншої думки.
Щоб розвивати вміння спілкуватися,
вислуховувати іншу думку, змінювати свою думку під впливом переконливіших
аргументів, практикую дискусію в групах. Під час обговорення учні займають
певні позиції, обґрунтовують свої думки, твердження, наводять приклади і
роблять певні висновки.
Ефективними є літературні диктанти,
зокрема «Істинне-хибне», де учні згоду позначають знаком плюс, а незгоду
–мінус.
Подібним є прийом «Лови помилку».
Розповідаючи про письменника або його твір, навмисно припускаюся помилки. Учні
мають її виправити.
Щоб навчити учнів вільно мислити, я
використовую стратегію «гронування» (асоціювання) – це письмовий вид
діяльності, що допомагає учневі зрозуміти поняття і зв’язки, які він інколи не
може усвідомити при традиційних формах роботи. Можна скласти «гроно» на початку
вивчення теми, а потім доповнити його при закріпленні.
А після отримання необхідної інформації
з підручника чи додаткових джерел, учні доповнюють його.
Досить часто практикую метод «порушеної
послідовності», який активізує навчально-творчу діяльність.
Щоб зацікавити учнів, дати змогу
виявити продемонструвати свої вчинки, перевершити інших, я пропоную їм «вільне
письмо». Вони пишуть все, що знають, відчувають, чому дивуються щодо теми
уроку.
На цьому етапі вирішується три
завдання:
-
пробудити, викликати зацікавлення, схвилювати, стимулювати учнів
міркувати, згадувати те, що вони знають;
-
активізувати мислення учнів, пам’ятаючи, що навчання - це активна діяльність;
-
визначити мету і завдання навчання, формує інтерес учнів і
розуміння мети вивчення теми, розвивати внутрішню мотивацію до цілеспрямованого
навчання, підтримувати пізнавальну активність учнів.
Стадія осмислення – забезпечення умов для
обмірковування учнем
матеріалу. Методи
роботи: система
позначок «Поміч», квітка Блума, кубування, джиг-соу, запитання до автора або
героя, щоденник подвійних нотаток, залиш останнє слово.
На даному етапі учні вступають у
контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, історичним
документами, відео матеріалами. У процесі роботи використовується такий прийом,
як читання з системою позначок «Поміч».За допомогою цієї системи учні
співвідносять уже відоме їм з новим, проникають у суть тексту, зіставляють
особисте бачення даної проблеми з позицією авторів тексту.
Одним із ефективних способів залучення
учнів до читання є ведення «щоденника подвійних нотаток». Такі елементи уроку
надзвичайно цікаві, вони відкривають
моральні якості дитини, її уміння дати оцінку, зорієнтуватись у ситуації.
Всебічному розвитку дитини сприяє і
така методична стратегія, як «кубування». Цей
вид роботи допомагає висловитися абсолютно всім дітям, поділитися власним
здобутками.
Систематика запитань за Блумом
(таксоманія навчальної мети за рівнями пізнавальної діяльності – знання,
розуміння, аналіз, синтез, застосування, оцінка) досить популярна в сучасній
методиці. Шість пелюсток – шість типів запитань.Завдяки вмінню ставити
запитання, ми можемо навчитися краще розбиратися в ситуації дивитися на неї під різними кутами бачення.
Головними завданнями цього етапу є: підтримка зацікавленості, що виникла
на першому етапі; стимулювання намагань учнів; відстеження засвоєння нових
знань.
Стадія
рефлексія – «привласнення» знання учнями. Методи роботи: дискусія в парах, сенкан,
діаграма Вена, синтез думок, 5-хвилинне есе, огляд галерей.
Діяльність учнів на цій фазі полягає в тому, що відбувається активний
обмін думками, висловлюваннями, а саме: учні індивідуально або разом записують
вивчене, складають схеми, таблиці, малюнки. .
Працюючи над образною системою творів,
учні аналізують характери героїв, порівнюють їх. Для цього використовую прийом
«Коло Вена».
Прийоми формування критичного мислення
доцільно поєднувати з комп’ютерною технологією. До уроків ми з учнями створюємо власні презентації, які
сприяють розвитку інтересу до твору, прагненню зануритись у його зміст.
Цікавою формою розвитку мислення є
створення сенканів за певним алгоритмом. Складати їх можна індивідуально, у
парах, групах. Головне тут те, що учні вчаться висловлювати власні судження.
Виразити особисте розуміння
досліджуваної проблеми і своє ставлення до неї допоможе ще одна методична стратегія
– есе, твір-мініатюра.
Як
підсумок уроку пропоную цікаву стратегію «Залиш останнє слово для мене». Вона
допомагає стимулювати мислення дітей, їх висловлювання стосовно теми. Цей вид
діяльності особливо корисний для залучення до дискусії тихих і неохочих до
виступу дітей.
На
цьому етапі вирішуються два важливі
завдання: спонукання учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію;
сприяє обміну ідеями між учнями, у результаті чого збагачується словниковий
запас і активізуються здібності до самовиявлення.
Реалізувати власну педагогічну проблему
мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну
активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати
власний досвід, адаптацію до змін: урок – подорож, урок – представлення
проектів, урок – дослідження, урок – пошук істини.
Вивчення художнього твору не
закінчується на уроці, воно продовжується
в позакласній роботі. Здійснюємо різноманітні проекти, створюємо тематичні та
ювілейні газети, готуємо літературно-музичні композиції, різноманітні ігри,
конкурси, усні журнали.
Результати досвіду:
Навчання за технологією критичного мислення ефективне і результативне тому, що учні:
- поліпшують навчальні результати;
- набувають соціальних навичок;
- усвідомлюють позитивне ставлення до ефективної співпраці для вирішення
складних проблем;
- готуються висловлювати та обговорювати
власні ідеї, формулювати їх чітко і точно, позбуваються страху перед
аудиторією;
- набувають кращої самооцінки, впевненості
у власних силах;
- не бояться відповідальності за прийняття
рішень, вчаться бачити альтернативу;
- часто виступають організаторами шкільних
заходів;
- краще ставляться до навчання та школи в
цілому.
Отже, розвиток критичного мислення сприяє не лише засвоєнню навчального
матеріалу, а й набуттю вмінь і навичок, які ефективно можуть бути застосовані в
їхньому подальшому житті.
Немає коментарів:
Дописати коментар